Моє педагогічне кредо:
Я - класовод, це значить так багато,
Бо десять душ мене щоденно ждуть,
Дитину кожну, як себе повинна знати,
Як істину, що мудрі люди шлють.
Нести повинна вихованцям правду щиру,
Навчати їх у милосерді і добрі,
Жили щоб з цілим світом в мирі
Стояли твердо на своїй землі.
Щоб друзям в очі подивитись не боялись,
Щоб біль сердець батьківських розуміли,
Щоб мови рідної довіку не цурались,
Перед спокусами щоб встояти зуміли.
Щоб своїм походженням пишались всюди,
Щоб виросли з них просто добрі люди.
З цією правдою святою в клас заходжу,
У неї долі дітям я благаю – прошу.
А ще я вірю, і люблю, і сподіваюсь,
Що буде так усе, як в мріях гарних.
То ж впевнена і в тому зовсім не вагаюсь –
Робота наша не загине марно.
Тема: Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів, як одна із умов подальшого успішного навчання.
Мета: Формування вмінь висловлюватися в усіх доступних для школярів формах, типах і стилях мовлення
Об’єкт мого дослідження – зв’язне мовлення школярів
Предмет – шляхи реалізації розвитку зв’язного мовлення на уроках
Актуальність проблеми
Мовлення є засобом пізнання, спілкування, впливу, планування, оскільки воно дає змогу робити узагальнення різноманітних фактів і явищ.
Сухомлинський писав: “Слово – найважливіший інструмент, який нічим не замінити; школа повинна бути царством мудрого і красивого, правдивого і чуйного, сильного й ласкавого, доброго й мудрого слова”.
Зв’язне мовлення і оволодіння ним молодшими школярами
Зв’язне мовлення – процес, діяльність мовця, слухача, послідовний виклад думок, знань однією особою, продукт діяльності – текст (висловлювання)
Етапи формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів:
- попереднє ознайомлення з метою дії, створення необхідної мотивації;
- складання схеми передбачуваних дій;
виконання дій у матеріальному чи матеріалізованому вигляді;
- формування дії як зовнішньо-мовленнєвої;виконання дій подумки.
Характеристика мовленнєвих ситуацій:
- ситуація живого спілкування – крихта власної творчості у життя колективу;
- обмін думками;
- спільний пошук, радість пізнання;
- наповнення змісту завдань фантазією, казкою, красою природи і людських взаємин.
Типи мовленнєвих ситуацій
Перший тип – етап формування авторського задуму:
а) ситуації, що стимулюють бажання висловлюватись;
б) ситуації, що викликають зриме уявлення про адресата.
Другий тип – вводить маленького автора у лабораторію народження думки.
Стимули словесної творчості
1. Взаємодія колективної, групової та індивідуальної діяльності
2. Використання інтегрованих засобів: малювання, спостереження за природою, драматизація
3. Виділення способу дій у процесі побудови твору
Розвиток сприймання, уяви, мислення – основа словесної творчості.
Добір фактів для висловлювання в процесі предметно-практичної та ігрової діяльності:
розгляд предмета;
знаходження певних ознак;
зображення предмета за ознаками та властивостями;
єдність аналізу та синтезу.
Основні шляхи розгортання теми за спостереженням:
а) контраст, зміна протилежних вражень (погожа і похмура днина);
б) сходинки вражень: від льону до сорочки, від паростка до колоска;
в) складання розповіді з поступовим розгортанням подій (зав'язка, кульмінація, розв'язка)
Добір матеріалу за картиною.
Добір матеріалу за текстом (здійснюю на уроках усіх навчальних предметів, особливо читання і природознавства)
Етапи творення тексту:
а) орієнтування в умовах спілкування;
б) планування ходу думки;
в) добір найбільш відповідних мовних засобів для її вираження;
г) забезпечення зворотного зв'язку.
Комунікативні вміння з розвитку зв'язного мовлення:
а) інформаційно-змістові;
б) структурно-композиційні;
в) граматико-стилістичні;
г) редагування.
Види вправ з розвитку зв'язного мовлення
1. Знайди зайві речення.
2. Відредагуй речення.
3. Склади і запиши текст з деформованих речень.
4. За даним початком продовж казку.
5. Прочитай текст. Знайди початок і кінець. Побудуй середину.
Склади розповідь про те, що трапилось так, наче ти сам був учасником подій.
Висновок
Зв'язне мовлення – це розділ методичної науки, що ставить своїм завданням вчити дітей розуміти, відтворювати і будувати висловлювання з огляду на мету, умови спілкування, дотримуючись норм літературної мови.
Оволодіння мовою як засобом спілкування, мислення, пізнання – необхідна складова розумових і творчих здібностей учнів, формування гуманістичних ідеалів, прищеплення почуття національної свідомості.
Немає коментарів:
Дописати коментар