Практичні поради батькам щодо того, як досягти оптимальної швидкості читання

Практичні поради батькам щодо того, як досягти оптимальної швидкості читання

1. Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Тому всі тренувальні вправи треба проводити короткими порціями, але зі значною частотою . Для першокласника достатньо домашнього тренування трьома порціями по п'ять хвилин.

 2. Читання, що дзижчить, було основним елементом при навчанні у школі

В. Сухомлинського. Це таке читання, коли дитина читає вголос, напівголосно, зі своєю швидкістю протягом п'яти хвилин.

 3. Добрі наслідки дає читання перед сном. Останні події дня фіксуються емоційною пам'яттю, й вісім годин сну людина знаходиться під їх впливом.

4. Якщо дитина не любить читати, то їй необхідний такий режим читання, що не перевантажує: дитина прочитає 1-2 рядка й одержує короткочасний відпочинок. Таку можливість дають книжки з великими малюнками й одним-двома реченнями внизу.

5. Розвиток техніки читання гальмується через слабку оперативну пам'ять. Дочитавши до четвертого слова, учень уже не пам'ятає перше. Професор І. Федоренко рекомендує такі вправи: багаторазове читання, читання будь-якого тексту в темпі скоромовки, виразне читання з переходом на незнайому частину.

 6. Вправа «Блискавка» полягає в чергуванні читання в комфортному режимі з читанням на максимально доступній швидкості. За командою «Блискавка» дитина читає із прискоренням протягом 20 секунд спочатку, потім тривалість збільшити до двох хвилин.

7. Вправа «Буксир». Дорослий читає зі швидкістю, доступною дитині, а дитина намагаються читати про себе, стежити та встигати за дорослим. Перевірку проводити шляхом раптової зупинки.

 8. Вправа «Хто швидше?». На столі лежать картки зі статтею. Треба знайти конкретну пропозицію в одній із карток, ковзаючи по тексту.

 9. Вправа «Губи» використовується з метою чіткого розмежування дитиною читання про себе та читання вголос, а також активного зовнішнього промовляння при читанні. За командою «Читати про себе» дитина прикладають палець лівої руки до щільно стиснутих губ.

10.Дуже добрий прийом, коли дорослий починає читати вголос. На цікавому місці зупиняється, а далі читає дитина.

11.важливо, щоб діти розповідали про прочитане, а дорослі жваво цікавилися сюжетом книги.

12.Добре, якщо для дитини виписали дитячий журнал. Діти будуть чекати зустрічі з книгою.

13.Памятайте: виховання інтересу до читання легше проходить у тих родинах, де дорослі самі люблять читати.